Уряд Бразилії знову активує свій багатогалузевий протокол «Aqui é Brasil» сьогодні ввечері (5 лютого 2026 року), коли чартерний рейс Служби імміграції та митного контролю США (ICE) приземлиться в аеропорту Белу-Орізонті/Конфінс із новою групою депортованих бразильських громадян. Запланований на 19:45, цей рейс є частиною триваючої кампанії Вашингтона з примусових повернень нелегальних мігрантів. У відповідь Бразиліа створила комплексну урядову інфраструктуру для прийому, що забезпечує збереження гідності та швидку реінтеграцію.
За протоколом, прибулих зустрічають безпосередньо в аеропорту команди з Міністерства прав людини та громадянства (MDHC), Міністерства закордонних справ, Міністерства соціального розвитку, Федеральної поліції, медичних працівників та Міжнародної організації з міграції (IOM). Пасажирів перевозять до готелю поблизу аеропорту, який одночасно виконує функції тимчасового приймального центру, де їм надають їжу, гігієнічні набори, медичний огляд, психосоціальну підтримку та ваучери на проїзд до рідних міст. Соціальні працівники допомагають оформити документи та зареєструвати поверненців у програмах працевлаштування або соціальної підтримки.
![Бразилія організовує координаційний прийом для депортованих громадян, які прибувають зі Сполучених Штатів]()
Контекст важливий: кількість бразильців, затриманих на кордоні США та Мексики, зросла до майже 25 000 у фінансовому році 2025, за даними Митної та прикордонної служби США. Чартерні депортації відновилися наприкінці 2025 року після перерви через пандемію, що змусило Бразилію розширити приймальні потужності. Поточний уряд називає цю програму «гуманітарним обов’язком», який запобігає хаотичним сценам, коли раніше депортованих залишали сам на сам на злітно-посадковій смузі.
Для роботодавців, особливо в будівництві та агробізнесі в Мінас-Жерайс і Гоясі, де ринок праці традиційно напружений, прибулі можуть стати потенційним резервом працівників — багато з них мають досвід роботи в США і можуть шукати місцеві можливості після повернення. Водночас HR-відділам слід враховувати, що у поверненців часто відсутні актуальні бразильські документи, тому процес адаптації може вимагати гнучкості та тісної координації з місцевими службами зайнятості.
Щодо політики, Бразиліа продовжує наполягати на більш впорядкованих графіках репатріації та кращому консульському інформуванні з боку Вашингтона, аргументуючи, що неконтрольовані масові повернення створюють навантаження на бюджети муніципальних соціальних служб. Наступним випробуванням цього діалогу стане березень, коли ICE запланувала ще чотири чартерні рейси. «Aqui é Brasil» залишатиметься основним механізмом для пом’якшення людських наслідків, поки тривають ширші міграційні переговори.
За протоколом, прибулих зустрічають безпосередньо в аеропорту команди з Міністерства прав людини та громадянства (MDHC), Міністерства закордонних справ, Міністерства соціального розвитку, Федеральної поліції, медичних працівників та Міжнародної організації з міграції (IOM). Пасажирів перевозять до готелю поблизу аеропорту, який одночасно виконує функції тимчасового приймального центру, де їм надають їжу, гігієнічні набори, медичний огляд, психосоціальну підтримку та ваучери на проїзд до рідних міст. Соціальні працівники допомагають оформити документи та зареєструвати поверненців у програмах працевлаштування або соціальної підтримки.
Контекст важливий: кількість бразильців, затриманих на кордоні США та Мексики, зросла до майже 25 000 у фінансовому році 2025, за даними Митної та прикордонної служби США. Чартерні депортації відновилися наприкінці 2025 року після перерви через пандемію, що змусило Бразилію розширити приймальні потужності. Поточний уряд називає цю програму «гуманітарним обов’язком», який запобігає хаотичним сценам, коли раніше депортованих залишали сам на сам на злітно-посадковій смузі.
Для роботодавців, особливо в будівництві та агробізнесі в Мінас-Жерайс і Гоясі, де ринок праці традиційно напружений, прибулі можуть стати потенційним резервом працівників — багато з них мають досвід роботи в США і можуть шукати місцеві можливості після повернення. Водночас HR-відділам слід враховувати, що у поверненців часто відсутні актуальні бразильські документи, тому процес адаптації може вимагати гнучкості та тісної координації з місцевими службами зайнятості.
Щодо політики, Бразиліа продовжує наполягати на більш впорядкованих графіках репатріації та кращому консульському інформуванні з боку Вашингтона, аргументуючи, що неконтрольовані масові повернення створюють навантаження на бюджети муніципальних соціальних служб. Наступним випробуванням цього діалогу стане березень, коли ICE запланувала ще чотири чартерні рейси. «Aqui é Brasil» залишатиметься основним механізмом для пом’якшення людських наслідків, поки тривають ширші міграційні переговори.
