Останній чартерний рейс Німеччини з депортації до Афганістану вилетів з аеропорту Лейпциг/Галле о 01:43 28 липня 2026 року, на борту було близько 30 афганців, більшість з яких, за даними Міністерства внутрішніх справ, є рецидивістами або серйозними злочинцями. Близько 250 демонстрантів зібралися в терміналі пізно ввечері в понеділок, засуджуючи співпрацю уряду з талібами та вимагаючи негайного мораторію на депортації. Поліція утримувала протестувальників подалі від охоронюваної зони аеропорту. Міністр внутрішніх справ Саксонії Армін Шустер захищав операцію, наголошуючи, що «громадська безпека має перевагу над правом на проживання небезпечних правопорушників». Федеральний міністр внутрішніх справ Александр Добріндт заявив, що депортація демонструє рішучість коаліції реалізувати політику «міграційного повороту», яка передбачає регулярні депортації до Афганістану та Сирії, незважаючи на триваючі проблеми з безпекою в цих країнах. Правозахисні організації, зокрема Pro Asyl та Amnesty International Німеччина, стверджують, що рейс порушує принцип невідворотності (non-refoulement), посилаючись на доповіді ООН про довільні затримання з боку талібів. УВКБ ООН продовжує радити утримуватися від примусових повернень до Афганістану. Юридичні клініки фіксують різке зростання кількості термінових апеляцій, проте більшість з них відхиляють адміністративні суди з міркувань громадської безпеки. Для менеджерів з глобальної мобільності цей випадок підкреслює посилення контролю: іноземні працівники або члени їхніх сімей, які втрачають легальний статус, підлягають прискореній депортації після винесення остаточних рішень, навіть якщо вони походять з небезпечних країн. Компаніям радять проактивно перевіряти дійсність дозволів на проживання та допомагати працівникам вчасно їх оновлювати, особливо враховуючи затримки у роботі міграційних служб через літні кадрові нестачі.
Джерело: tagesschau.de
