Аналіз у виданні El País від 2 серпня стверджує, що послаблення контролю з боку Марокко є «гібридною атакою», порівнянною з тактикою Білорусі на польському кордоні у 2021 році. У статті йдеться, що міграція використовується як зброя разом із дезінформацією та саботажем інфраструктури, і закликає до єдиної доктрини ЄС, яка розглядала б раптові масові перетини кордону як інциденти безпеки, а не лише гуманітарні кризи. Ця позиція знаходить відгук у Брюсселі, де дипломати, що працюють над оновленням Кодексу Шенгенських кордонів, зазначають, що формулювання про «інструменталізацію мігрантів» може стати жорсткішим. Проєкт компромісу, який обговорювався минулого місяця, дозволяє будь-якій країні-члену знову вводити прикордонний контроль на шість місяців, якщо інша держава стикається з гібридним інцидентом. Для глобальної мобільності це має велике значення: як тільки міграційну подію класифікують як загрозу безпеці, пільги для бізнесу — такі як швидкі смуги або програми довірених мандрівників — зазвичай призупиняються. Тож компанії з працівниками, які щоденно перетинають кордон між Іспанією та Францією, можуть стикнутися з періодичними перевірками документів у Ла-Жонкері та Ірун навіть після спаду напливу в Сеуті. Нарратив про гібридну загрозу також посилює аргументи на користь створення корпоративних розвідувальних служб для моніторингу політичних ризиків у Північній Африці, адже зміни в позиції Рабату можуть швидко впливати на правила подорожей у ЄС.
Джерело: El País (Opinion)
