
Останній щомісячний бюлетень Євростату, опублікований 15 січня 2026 року, підтверджує структурне зниження тиску нерегулярної міграції в країнах Європейського Союзу. У жовтні 2025 року — останньому місяці, за який є консолідовані дані — 62 010 осіб подали першу заяву на отримання притулку в країнах ЄС-27. Це на 28% менше, ніж у жовтні 2024 року, і закріплює спадну тенденцію, що почалася навесні 2025 року.
Італія, однак, залишається серед лідерів за кількістю заявників. У жовтні тут подали 12 650 перших заяв, що становить приблизно п’яту частину загального попиту в ЄС і поступається лише Іспанії з невеликим відривом. Чотири найбільші країни-приймачі — Іспанія, Італія, Франція та Німеччина — разом опрацювали 74% усіх нових заяв.
Євростат пояснює зміну тенденції комплексом факторів: посиленням контролю на зовнішніх кордонах на балканському та центральносередземноморському маршрутах; розширеним застосуванням прискорених процедур на пунктах в’їзду до ЄС; а також відносним затишшям у масштабних кризах переміщення після піку 2023-24 років. Найчисельнішою групою заявників стали венесуельці (8 140 осіб), випередивши афганців, бангладешців і сирійців.
З точки зору корпоративної мобільності, зниження кількості заяв може зменшити навантаження на прийомну мережу Італії саме в той час, коли країна готується до Всесвітнього ювілею в Римі та зимових Олімпійських ігор у Мілані-Кортіні. Менша кількість екстрених прибуттів може звільнити адміністративні ресурси для обробки дозволів на роботу за Декретом про потоки на 2026-28 роки — це хороша новина для роботодавців, які залежать від талантів поза межами ЄС.
Водночас HR- та тревел-менеджерам варто зберігати плани на випадок непередбачуваних ситуацій. Євростат зазначає, що кількість неповнолітніх без супроводу (1 710 у жовтні) залишається високою, що нагадує про можливі швидкі зміни міграційних потоків через геополітичні потрясіння. Компаніям, які переміщують працівників до Італії або через неї, слід уважно стежити за заходами контролю на кордонах — які тимчасово відновлені на словенському кордоні — і закладати додатковий час на оформлення в’їзних формальностей.
Італія, однак, залишається серед лідерів за кількістю заявників. У жовтні тут подали 12 650 перших заяв, що становить приблизно п’яту частину загального попиту в ЄС і поступається лише Іспанії з невеликим відривом. Чотири найбільші країни-приймачі — Іспанія, Італія, Франція та Німеччина — разом опрацювали 74% усіх нових заяв.
Євростат пояснює зміну тенденції комплексом факторів: посиленням контролю на зовнішніх кордонах на балканському та центральносередземноморському маршрутах; розширеним застосуванням прискорених процедур на пунктах в’їзду до ЄС; а також відносним затишшям у масштабних кризах переміщення після піку 2023-24 років. Найчисельнішою групою заявників стали венесуельці (8 140 осіб), випередивши афганців, бангладешців і сирійців.
З точки зору корпоративної мобільності, зниження кількості заяв може зменшити навантаження на прийомну мережу Італії саме в той час, коли країна готується до Всесвітнього ювілею в Римі та зимових Олімпійських ігор у Мілані-Кортіні. Менша кількість екстрених прибуттів може звільнити адміністративні ресурси для обробки дозволів на роботу за Декретом про потоки на 2026-28 роки — це хороша новина для роботодавців, які залежать від талантів поза межами ЄС.
Водночас HR- та тревел-менеджерам варто зберігати плани на випадок непередбачуваних ситуацій. Євростат зазначає, що кількість неповнолітніх без супроводу (1 710 у жовтні) залишається високою, що нагадує про можливі швидкі зміни міграційних потоків через геополітичні потрясіння. Компаніям, які переміщують працівників до Італії або через неї, слід уважно стежити за заходами контролю на кордонах — які тимчасово відновлені на словенському кордоні — і закладати додатковий час на оформлення в’їзних формальностей.
Джерело: EUnews / Eurostat data