
13 листопада під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Київ стримувати масштабну міграцію українських чоловіків до Німеччини, наголосивши, що вони «потрібні вдома». За кілька годин у Берліні на торговельному конгресі Мерц пов’язав цей заклик із законопроєктом, який посилить умови отримання соціальних виплат для новоприбулих українців після 1 квітня 2025 року. Згідно з планом, ті, хто прибуде після цієї дати, отримуватимуть менші виплати за Законом про допомогу шукачам притулку замість Bürgergeld, хоча доступ до ринку праці залишиться без змін.
За даними Eurostat, у вересні до ЄС в’їхали 79 205 українських біженців — найбільша місячна кількість з серпня 2023 року, що пов’язують із рішенням Києва дозволити виїзд чоловікам віком 18–22 роки. Німеччина нині приймає понад 1,2 мільйона українців — 28% від загальної кількості в ЄС, що створює навантаження на бюджети житла в кількох федеральних землях.
Очікується, що законопроєкт, який має пройти затвердження в кабінеті міністрів наступного тижня, також передбачає посилення консультацій у центрах зайнятості та підбір роботодавців, щоб сприяти переходу біженців із соціальної допомоги до працевлаштування. Критики попереджають, що зниження виплат може спонукати новоприбулих до нелегальної зайнятості, тоді як прихильники вважають, що це стимулюватиме інтеграцію та полегшить фінансове навантаження муніципалітетів.
Для команд, що займаються глобальною мобільністю, зміни можуть ускладнити політику переїзду членів сімей, якщо супровідні українські подружжя потраплятимуть під різні системи соціальної підтримки. Роботодавцям, які наймають українських працівників, варто враховувати адміністративну підтримку з оформлення дозволів на проживання та навчання німецької мови, адже лише доступ до ринку праці не гарантує успішної інтеграції.
Цей випадок ілюструє ширшу переорієнтацію Німеччини у політиці щодо біженців — посилення контролю над виплатами та підтримка швидкого працевлаштування, водночас зберігаючи політичну солідарність з Україною.
За даними Eurostat, у вересні до ЄС в’їхали 79 205 українських біженців — найбільша місячна кількість з серпня 2023 року, що пов’язують із рішенням Києва дозволити виїзд чоловікам віком 18–22 роки. Німеччина нині приймає понад 1,2 мільйона українців — 28% від загальної кількості в ЄС, що створює навантаження на бюджети житла в кількох федеральних землях.
Очікується, що законопроєкт, який має пройти затвердження в кабінеті міністрів наступного тижня, також передбачає посилення консультацій у центрах зайнятості та підбір роботодавців, щоб сприяти переходу біженців із соціальної допомоги до працевлаштування. Критики попереджають, що зниження виплат може спонукати новоприбулих до нелегальної зайнятості, тоді як прихильники вважають, що це стимулюватиме інтеграцію та полегшить фінансове навантаження муніципалітетів.
Для команд, що займаються глобальною мобільністю, зміни можуть ускладнити політику переїзду членів сімей, якщо супровідні українські подружжя потраплятимуть під різні системи соціальної підтримки. Роботодавцям, які наймають українських працівників, варто враховувати адміністративну підтримку з оформлення дозволів на проживання та навчання німецької мови, адже лише доступ до ринку праці не гарантує успішної інтеграції.
Цей випадок ілюструє ширшу переорієнтацію Німеччини у політиці щодо біженців — посилення контролю над виплатами та підтримка швидкого працевлаштування, водночас зберігаючи політичну солідарність з Україною.
Джерело: Reuters
Як VisaHQ може допомогти
VisaHQ спрощує процес оформлення візи для приватних осіб і компаній. Перевірте актуальні вимоги до подорожей, підготуйте необхідні документи та керуйте заявкою онлайн через портал VisaHQ для країни Німеччина.Більше від Німеччина
Переглянути всі
ЄС Представляє План Дій для Високошвидкісних Потягів — Німеччина Виступає Ключовим, Але Проблемним Вузлом
Десятиденне закриття центрального вокзалу Кельна спричинило масштабні перенаправлення залізничного руху по всій Німеччині