Нові дані Федерального статистичного управління (FSO) показують, що наприкінці березня 2026 року в Швейцарії працювало близько 413 000 прикордонних працівників (власників дозволу G) — на 1,9 % більше, ніж у той самий період 2025 року. Франція залишається провідною країною проживання (58 %), за нею йдуть Італія (22 %) та Німеччина (16 %). За останні п’ять років їх кількість зросла більш ніж на 70 000, що свідчить про зростаючу залежність швейцарських компаній від щоденних працівників для заповнення вакансій у сфері охорони здоров’я, високотехнологічного виробництва та готельного бізнесу. Женева та Базель знову зафіксували найбільший абсолютний приріст, але й внутрішні кантони, такі як Цуг і Золотурн, також залучають прикордонні таланти, оскільки гнучкість дистанційної роботи зростає. За даними FSO, прикордонні працівники становлять 6,9 % активної робочої сили Швейцарії; у Женеві цей показник перевищує 23 %. Для команд, що відповідають за мобільність і зарплати, ці дані сигналізують про подальший тиск на житло поблизу прикордонних зон та інфраструктуру прикордонного транспорту. Роботодавцям слід враховувати зростання очікувань щодо заробітної плати серед працівників, які користуються сильною купівельною спроможністю швейцарського франка, але водночас стикаються з інфляцією у своїх країнах. Цей сплеск також відновлює політичні дискусії щодо фінансування інфраструктури, оскільки кантони наполягають на співфінансуванні Берном паркувальних комплексів і модернізації залізниць, що полегшують затори, спричинені щоденними потоками. Тим часом угода між ЄС і Швейцарією про соціальне забезпечення, яка дозволяє обмежену дистанційну роботу через кордон, залишається чинною, що спрощує адміністрування гібридних форматів роботи.
Джерело: The Local Switzerland
