Два південно-східні авіавузли Польщі — аеропорти Ряшів-Ясьонка та Люблін — замовкли після обіду 7 лютого 2026 року, коли Польське агентство авіаційної навігації (PANSA) наказало негайно припинити всі цивільні рейси. Це рідкісний крок стався за кілька хвилин після того, як Росія розпочала нову хвилю ракетних та дронових атак великої дальності на західну Україну, приблизно за 90 кілометрів від польського кордону.
За даними PANSA та Оперативного командування Збройних сил Польщі, закриття повітряного простору було виключно превентивним заходом. Військові літаки та розвідувальні безпілотники потребували вільного неба для патрулювання кордону, а наземні підрозділи ППО та радарні станції були приведені в підвищену готовність. Ряшів — вже головний логістичний хаб НАТО для постачання зброї в Україну — став центром напруженої ситуації, а FlightRadar24 зафіксував численні польоти союзних танкерів та літаків раннього попередження над регіоном.
![Польща закриває аеропорти в Жешуві та Любліні через підняття військової авіації у відповідь на російські удари по Україні]()
Хоча жодна російська ракета не перетнула польський кордон, цей інцидент підкреслює, як швидко війна по сусідству може порушити ділову мобільність. Ряшів обробляє понад 40% усіх гуманітарних та оборонних чартерів до України і є популярним пунктом входу для бізнес-команд, що підтримують проєкти відновлення у Львові та Києві. Компанії з персоналом, який регулярно курсує через південно-східну Польщу, зіткнулися з каскадом додаткових витрат через перенаправлення або скасування рейсів; LOT, Ryanair та Wizz Air вже за кілька годин після наказу надали можливість безкоштовного перебронювання.
Юридичні експерти наголошують, що закриття повітряного простору через форс-мажор не дає підстав для компенсації за регламентом ЄС-261, але роботодавці все одно зобов’язані дбати про безпеку своїх співробітників. Рекомендовано реєструвати мандрівників у системах оповіщення в реальному часі, мати резервних водіїв на маршруті Краків–кордон, а також стежити за дійсністю шенгенських мультивіз або польських дозволів на проживання на випадок непередбаченого затримання. Міністерство оборони не оголосило дату завершення закриття, попереджаючи лише, що «заходи триватимуть, доки загроза не зникне».
За даними PANSA та Оперативного командування Збройних сил Польщі, закриття повітряного простору було виключно превентивним заходом. Військові літаки та розвідувальні безпілотники потребували вільного неба для патрулювання кордону, а наземні підрозділи ППО та радарні станції були приведені в підвищену готовність. Ряшів — вже головний логістичний хаб НАТО для постачання зброї в Україну — став центром напруженої ситуації, а FlightRadar24 зафіксував численні польоти союзних танкерів та літаків раннього попередження над регіоном.
Хоча жодна російська ракета не перетнула польський кордон, цей інцидент підкреслює, як швидко війна по сусідству може порушити ділову мобільність. Ряшів обробляє понад 40% усіх гуманітарних та оборонних чартерів до України і є популярним пунктом входу для бізнес-команд, що підтримують проєкти відновлення у Львові та Києві. Компанії з персоналом, який регулярно курсує через південно-східну Польщу, зіткнулися з каскадом додаткових витрат через перенаправлення або скасування рейсів; LOT, Ryanair та Wizz Air вже за кілька годин після наказу надали можливість безкоштовного перебронювання.
Юридичні експерти наголошують, що закриття повітряного простору через форс-мажор не дає підстав для компенсації за регламентом ЄС-261, але роботодавці все одно зобов’язані дбати про безпеку своїх співробітників. Рекомендовано реєструвати мандрівників у системах оповіщення в реальному часі, мати резервних водіїв на маршруті Краків–кордон, а також стежити за дійсністю шенгенських мультивіз або польських дозволів на проживання на випадок непередбаченого затримання. Міністерство оборони не оголосило дату завершення закриття, попереджаючи лише, що «заходи триватимуть, доки загроза не зникне».
Джерело: Reuters via The Sun (Malaysia)
