ОЕСР оприлюднила свій провідний звіт «Міжнародний огляд міграції 2025» 3 листопада, у якому присвячено окрему главу Франції, що демонструє неоднозначну картину. У 2024 році Франція прийняла 301 000 нових постійних мігрантів (-2 % у порівнянні з попереднім роком), водночас ситуація на ринку праці покращилася: 67 % нещодавніх прибулих мали роботу через п’ять років, порівняно з 61 % у 2019 році. У звіті відзначають реформу «immigration choisie» — спрощення оформлення Talent Passports та зниження мінімальних зарплатних порогів, що сприяло залученню більшої кількості фахівців у STEM-сферах.
Водночас ОЕСР попереджає про можливий дефіцит кадрів: до 2030 року Франція може зіткнутися з нестачею 1,1 мільйона працівників у галузях охорони здоров’я та цифрових технологій, якщо приплив мігрантів не компенсуватиме вихід на пенсію. Індекс відповідності навичок ОЕСР показує, що 37 % високоосвічених іммігрантів працюють на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації.
![Огляд міграції ОЕСР висвітлює нестачу талантів у Франції та посилення мовних вимог]()
Мовна політика залишається серйозною перепоною. З січня 2025 року Франція пов’язала продовження дозволів на проживання з рівнем володіння французькою мовою: для карток на 10 років потрібен рівень B1/B2, для отримання громадянства — C1/C2. ОЕСР застерігає, що до 60 000 мігрантів можуть втратити легальний статус — що збігається з побоюваннями НУО — якщо не буде швидкого розширення можливостей для мовного навчання.
Для роботодавців послання зрозуміле: канали спонсорства мають розширюватися за межі «Блакитної карти ЄС» та включати нові спрощені підкатегорії Talent Passport. Міжнародним компаніям радять включати бюджети на вивчення мови у пакети релокації та розглядати регіональні ринки праці (наприклад, Північна Африка, Західні Балкани), де французька вже широко поширена.
Уряд позитивно сприйняв «конструктивні рекомендації» ОЕСР і натякнув на податкові стимули для компаній, які співфінансують мовне навчання. Парламент планує розглянути відповідний законопроєкт на початку 2026 року, який може передбачати 12-місячні пільгові періоди для працівників, які не досягли мовного порогу, але залишаються на безперервній зайнятості.
Водночас ОЕСР попереджає про можливий дефіцит кадрів: до 2030 року Франція може зіткнутися з нестачею 1,1 мільйона працівників у галузях охорони здоров’я та цифрових технологій, якщо приплив мігрантів не компенсуватиме вихід на пенсію. Індекс відповідності навичок ОЕСР показує, що 37 % високоосвічених іммігрантів працюють на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації.
Мовна політика залишається серйозною перепоною. З січня 2025 року Франція пов’язала продовження дозволів на проживання з рівнем володіння французькою мовою: для карток на 10 років потрібен рівень B1/B2, для отримання громадянства — C1/C2. ОЕСР застерігає, що до 60 000 мігрантів можуть втратити легальний статус — що збігається з побоюваннями НУО — якщо не буде швидкого розширення можливостей для мовного навчання.
Для роботодавців послання зрозуміле: канали спонсорства мають розширюватися за межі «Блакитної карти ЄС» та включати нові спрощені підкатегорії Talent Passport. Міжнародним компаніям радять включати бюджети на вивчення мови у пакети релокації та розглядати регіональні ринки праці (наприклад, Північна Африка, Західні Балкани), де французька вже широко поширена.
Уряд позитивно сприйняв «конструктивні рекомендації» ОЕСР і натякнув на податкові стимули для компаній, які співфінансують мовне навчання. Парламент планує розглянути відповідний законопроєкт на початку 2026 року, який може передбачати 12-місячні пільгові періоди для працівників, які не досягли мовного порогу, але залишаються на безперервній зайнятості.
Джерело: OECD
