Франція запроваджує обов’язкові іспити з французької мови та громадянської освіти для отримання довгострокового проживання та натуралізації

Довгоочікувані тести на інтеграцію у Франції виходять із теорії в практику — тепер вони є обов’язковими для багатьох іноземних резидентів. З 1 січня 2026 року заявники на більшість багаторічних карт проживання (окрім категорії Passeport Talent), 10-річну карту резидента та французьке громадянство повинні: 1) підтвердити знання французької мови (рівень A2 для стандартних багаторічних карт, B1 для карт резидента, B2 для натуралізації) та 2) скласти іспит з громадянської освіти у форматі 40 питань з вибором відповіді, що охоплює республіканські цінності, повсякденне життя та роль Франції в Європі.

Ця норма випливає з комплексного імміграційного закону 2024 року та двох указів від 15 липня 2025 року. Раніше для отримання багаторічного статусу достатньо було продемонструвати «зусилля» у вивченні французької, а для громадянства — пройти співбесіду в префектурі. Відтепер прийматимуть лише офіційні результати тестів або визнані дипломи, а префектура відмовлятиме у розгляді заяв без сертифіката про складання іспиту з громадянської освіти. Винятки дуже обмежені: власники дозволів Talent-Passport, учасники міжнародних угод, біженці, заявники на продовження дозволу, а також деякі літні або інваліди звільнені від нових вимог.



Для роботодавців це не просто бюрократія. Іноземні працівники, які не зможуть підтвердити необхідний рівень мови, ризикують залишитись на короткострокових дозволах, які можна продовжувати лише тричі, що створює проблеми з утриманням кадрів і додаткові витрати на продовження. HR-відділам варто негайно провести аудит таких працівників, закласти в бюджет витрати на іспити (приблизно €150–250 за спробу) і передбачити 4–6 місяців на підготовку та проходження тестів.

Ця зміна також посилює регіональні нерівності. У Парижі є кілька центрів тестування, тоді як у менших префектурах іспити проводять максимум раз на місяць; пропущені дати можуть відтермінувати подачу документів далеко за початок робочого контракту. Тому компаніям варто розглянути тимчасове переведення працівників до міст із більшою кількістю тестових центрів або організацію інтенсивних мовних курсів. У перспективі імміграційні консультанти очікують додаткових роз’яснень щодо винятків, особливо для науковців, чиї кваліфікації вже визнані французьким законодавством.

У середньостроковій перспективі уряд вважає, що підвищення мовних вимог сприятиме кращій інтеграції на ринку праці. Однак міжнародні компанії побоюються звуження кадрового резерву і уважно стежитимуть за рівнем відмов. Наразі ж послання зрозуміле: без французької мови — немає довгострокового майбутнього у Франції.