Законодавча ініціатива Конгресу пропонує повну заборону імміграції з Сомалі, Судану та Південного Судану

Депутатка Ненсі Мейс (республіканка зі Південної Кароліни) оголосила про підготовку законопроєкту, який забороняє видачу будь-яких імміграційних та неімміграційних віз громадянам Сомалі, Судану та Південного Судану. Конгресвумен подає цю ініціативу як превентивний крок для «зупинки імпорту нестабільності», аргументуючи це тим, що ці три країни становлять неконтрольовану загрозу безпеці. Якщо законопроєкт буде внесено та ухвалено, він піде далі за заборони на поїздки, запроваджені адміністрацією Трампа у 2017 році, поширюючись на іммігрантів за сімейними та робочими категоріями, студентів і біженців. Винятки передбачені лише для дипломатичних віз та вузько визначених гуманітарних випадків, які особисто затверджуватиме Міністр внутрішньої безпеки. З точки зору корпоративної мобільності, законопроєкт розірве канали залучення талантів у сферах інженерії, медицини та логістики — галузях, де сомалійці та суданці широко представлені на ринку праці США. Університети втратять сотні аспірантів, а транснаціональні компанії з операціями в Східній Африці не зможуть більше переводити місцевих менеджерів до штаб-квартир у США. Роботодавцям доведеться переносити посади за кордон або шукати моделі призначень через треті країни. Політичні аналітики вважають, що ця пропозиція перевіряє межі дискримінації за національністю після останніх рішень Верховного суду. Хоча подібні заборони раніше скасовували через недостатні підстави, нова позиція Суду щодо розширення повноважень виконавчої влади в імміграційних питаннях може спонукати Конгрес ухвалювати ширші категоріальні обмеження. Перспективи законопроєкту залишаються невизначеними, але сам факт його внесення свідчить про можливість появи нових заборон, орієнтованих на окремі країни, у переддень проміжних виборів 2026 року. Компаніям радять уважно стежити за текстом законопроєкту після його внесення, визначити, які працівники та кандидати можуть постраждати, і готувати альтернативні візові стратегії (наприклад, внутрішньокорпоративні переведення L-1 через регіональні хаби) на випадок, якщо ініціатива набуде підтримки.