Європейська Комісія підтвердила, що Кіпр виконав 120 рекомендацій, необхідних для приєднання до безкордонної зони Шенгену, проте дипломати попереджають, що на шляху острова стоять не технічні, а політичні перешкоди. У інтерв’ю, опублікованому 12 жовтня, заступник міністра з питань міграції Ніколас Іоаннідес заявив, що уряд завершив усі оновлення ІТ-систем та законодавчі зміни, необхідні для підключення Кіпру до Європейської системи в’їзду/виїзду та спільних баз даних безпеки. Наступним кроком має стати одностайне схвалення міністрами внутрішніх справ ЄС, однак досягти консенсусу поки не вдається. Австрія та Нідерланди неофіційно висловили занепокоєння щодо двох давніх аномалій на острові: 180-кілометрової «Зеленої лінії», що патрулюється ООН і розділяє Республіку Кіпр від контрольованої Туреччиною півночі, а також Британських суверенних баз Акротірі та Декелія. Жодна з цих зон не є зовнішнім кордоном ЄС, але через них проходить значний потік людей. Критики побоюються, що прогалини в контролі можуть перетворити Кіпр на «задній вхід» до Шенгену після скасування контролю. Кіпр відкидає будь-які сценарії, які б зробили «Зелену лінію» жорстким кордоном. Натомість Нікосія пропонує розумніший контроль на дев’яти офіційних пунктах пропуску, оновлені бази даних і тіснішу співпрацю з британською владою на базах. За лаштунками кіпрські дипломати ведуть переговори з потенційними вето-власниками: Іоаннідес зустрівся з австрійським та нідерландським колегами в Люксембурзі 1 жовтня і отримав усну підтримку від середземноморських партнерів на саміті MED9 7 жовтня. Для бізнес-мандрівників і міжнародних роботодавців повне членство в Шенгені стало б справжнім проривом. Власники кіпрських дозволів на проживання та короткострокових віз отримали б безвізовий доступ до 29 країн, що значно знизило б витрати на дотримання візових вимог під час регіональних відряджень. Натомість подальші затримки зберігають нинішню фрагментацію: дні перебування на Кіпрі не враховуються у 90/180-денне правило Шенгену, працівникам доводиться користуватися окремими візами, а авіаперевізники продовжують ставити штампи у паспорти в кіпрських аеропортах. Аналітики прогнозують, що справа дійде до Ради ЄС не раніше першої половини 2027 року. Тим часом компаніям із працівниками на Кіпрі радять уважно стежити за двосторонніми переговорами щодо «Зеленої лінії» та баз, перевіряти наявність правильних національних віз у мандрівників і зберігати записи штампів у паспортах, які згодом замінять автоматизовані системи Шенгену.
Джерело: Deutsche Welle
